1. Який містить у собі корені рослин або складається з них (про ґрунт, субстрат тощо).
2. У біохімії та фармакології: який містить у своєму складі речовини, що виділяються з коренів рослин, або має високу концентрацію таких речовин.
кореневмісний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дослідження свідчать, що процес кореневого живлення відбувається навіть у зимовий період за плюсової температури ґрунту й повністю припиняється, коли кореневмісний шар замерзає. Тому добрива в садах можна вносити починаючи з ранньої весни до початку зими, а за сприятливих погодних умов – і в зимовий період.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |