кореневмісний

[korɛnɛʋmisnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який містить у собі корені рослин або складається з них (про ґрунт, субстрат тощо).

  2. (Біологія) –

    У біохімії та фармакології: який містить у своєму складі речовини, що виділяються з коренів рослин, або має високу концентрацію таких речовин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кореневмісний, р. кореневмісного, д. кореневмісному, з. кореневмісного, о. кореневмісним, м. кореневміснім

Більше записів