Словник Української Мови
Буква
1. Статистичний взаємозв’язок між двома або більше випадковими величинами, при якому зміна однієї з них веде до систематичної зміни іншої; міра такого зв’язку.
2. У математичній статистиці — кількісна характеристика ступеня тієї залежності між величинами, що вивчається.
3. У мовознавстві — взаємна залежність, співвідношення між елементами мовної системи, що утворюють опозицію.
Приклад 1:
Подальша кореляція дає калібрування конструювання або звичайного обману. Ключі доступу вербальних предикатів ґрунтуються на паттернах руху очей.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Кореляція – зв’язок між двома рядами змінних, що виражається у коефіцієнті кореляції, значення якого знаходяться в числовому інтервалі [–1; +1]. Наближення значення до 1 свідчить про тенденцію до строгого прямого зв’язку (чим більше а, тим більше b); до (–1) – про тенденцію до строгого обернено- го зв’язку (чим більше а, тим менше b).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”