Словник Української Мови
Буква
1. Засіб для виправлення, коригування або регулювання чогось; поправка, корекція.
2. У техніці: пристрій або елемент системи, призначений для автоматичного підтримання заданих параметрів або усунення відхилень у роботі механізму.
3. У політиці або соціальних науках: запровадження, реформа або захід, спрямований на усунення негативних явищ у суспільстві або державному управлінні.
Приклад 1:
1930 Брама Заборовського ІІ (Коректив) Ваш милий образ — трафарет і хрія: Був характерніший цей меценат — Князь церкви, синодальний дипломат, Досвідчений і промітний вітія. Він знав, як оздобляє панагія, І люстро мав на споді (біля врат Оглянути пишноту власних шат), Дбав, щоб була ефектна літургія.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Що з перерахованого не є етапом контролю маркетингу: a установлення реальних показників; b порівняння реальних показників із плановими; c прогнозування розвитку ринку; d оцінка й внесення коректив.
— Самчук Улас, “Марія”