коректура

1. Процес вичитки та виправлення помилок у друкованому або рукописному тексті перед його публікацією або остаточним розповсюдженням.

2. Відбиток тексту (гранка, сторінка), спеціально підготовлений для здійснення такого вичитування та виправлення помилок.

3. Сукупність позначень (знаків коректури), які роблять на полях та в тексті такого відбитку для вказівки на необхідні виправлення.

Приклади вживання

Приклад 1:
572Наукове видання Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ ²ÑÒÎÐ²ß ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÒÅÀÒÐÓ Â ÃÀËÈ×ÈͲ Нариси, статті, матеріали Ідея, керівник проекту, вступне слово академік НАМ України, професор Богдан Козак Упорядник, наукова редакція, коментарі академік НАМ України, професор Ростислав Пилипчук Пошукова робота та набір тексту Роман Лаврентій, Євген Сало Коректура тексту кандидат філологічних наук Мирослава Циганик, Софія Роса Іменний покажчик академік НАМ України, професор Ростислав Пилипчук, Володимир Труш , кандидат філологічних наук Олена Труш Мовна редакція, тлумачний словник, умовні скорочення Ніна Бічуя Дизайн та верстка Інна Шкльода Світлини з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Формат 60 х 90 /16. Друк офсетний.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |