Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що є коректним; правильність, точність, безпомилковість (наприклад, коректність формулювань, коректність обчислень).
2. Ввічливість, тактовність у поводженні з людьми; дотримання прийнятих правил поведінки та етикету (наприклад, коректність у дискусії, коректність опонента).
3. Відповідність установленим вимогам, нормам, стандартам (наприклад, коректність процедури, технічна коректність).
Приклад 1:
Почував навіть, що моя діловита підтягнутість і коректність, навіть моє убрання і свіжоголене обличчя мало тут своє певне значіння. Він, між іншим, спитав десь після початку розмови: українець я чи росіянин?
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Оголошення класу має вигляд class Vect private: int *p, size; public: Vect (int n); ~Vect() delete [] p; int& operator[] (int i); ; Vect::Vect(int n) : size(n) assert(n > 0); p = new int [size]; assert(p != 0); int& Vect :: operator [](int i) assert(i >= 0 && i < size); return p[i]; У цьому фрагменті зустрічається функція assert() з бібліотечного файла
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”