Древослів

Словник Української Мови

корегуючий

[korɛɦujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який здійснює корекцію, виправлення, уточнення чогось; виправляючий, регулюючий.

  2. (Техніка) –

    У техніці, медицині, астрономії тощо: призначений для усунення відхилень, похибок або порушень у роботі системи, організму, приладу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корегуючий, р. корегуючого, д. корегуючому, з. корегуючого, о. корегуючим, м. корегуючім

Більше записів