1. У філософії та соціальних науках — властивість бути співреальним, одночасно належати до кількох взаємопов’язаних реальностей або соціальних світів, що існують паралельно.
2. У літературознавстві та мистецтві — художній принцип, за якого твір поєднує елементи різних реальностей (наприклад, документальної та вигаданої, історичної та фантастичної), створюючи ефект їхнього рівноправного співіснування.
3. У культурології — стан одночасного перебування в кількох культурних контекстах або ідентичностях, що взаємодіють і впливають одна на одну.