корчити

1. Насильно згинати, скручувати щось, надавати чомусь викривленої форми.

2. Робити гримаси, перекривлювати обличчя від болю, неприємних відчуттів або сильних емоцій.

3. Викликати у когось біль, судоми, корчі; мучити (часто у пасивному стані — “корчить”).

4. Розмовне: робити, творити щось неакуратно, погано або з презирством.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Він, навєрно, буде мовчать, отморозка із себе корчити,» — по­ думав Васілій, но мальчік наче прочитав цей сумнів і негайно його опровьорг. — Я думаю про шахмати.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: дієслово () |