коран

[korɑn] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Священна книга ісламу, що містить відкриття, які, за віруванням мусульман, були передані Аллахом пророку Мухаммеду через архангела Джибраїла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коран, р. корану, д. коранові, з. коран, о. кораном, м. корані, к. коране

Походження слова (Етимологія)

Слово «коран» позначає священну книгу мусульман. Воно було запозичене в українську мову з арабської, ймовірно, через тюркське посередництво (порівняйте турецьке kuran). Арабське qur’ān буквально означає «читання, декламація» і пов’язане з дієсловом qara’a — «читати, декламувати». Це дієслово, можливо, споріднене з арамейським d’ra’ — «кликати, називати; декламувати, читати».
Споріднені слова:мечеть, іслам, мусульманин

Більше записів