Древослів

Словник Української Мови

копитечко

[kopɪtɛt͡ʃko] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “копитце”: маленьке копито тварини.

  2. (Історія) –

    Рідкісне, застаріле позначення невеликої грошової заощаджувальниці, скарбнички (переважно у формі кабанчика або іншої тварини), а також самих заощаджених у ній дрібних грошей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копитечко, р. копитечка, д. копитечку, з. копитечко, о. копитечком, м. копитечку, к. копитечко

Більше записів