копитечко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “копитце”: маленьке копито тварини.

2. Рідкісне, застаріле позначення невеликої грошової заощаджувальниці, скарбнички (переважно у формі кабанчика або іншої тварини), а також самих заощаджених у ній дрібних грошей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |