копирсання

[kopɪrsɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення для процесу копання, риття або перегортання землі, часто з відтінком інтенсивності або метушні.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — метушливе, невпорядковане нишпорення, перебирання чи копання в речах або справах, що може викликати дратівню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копирсання, р. копирсання, д. копирсанню, з. копирсання, о. копирсанням, м. копирсанні, к. копирсання

Більше записів