копилиця

[kopɪlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Виробництво) –

    Велика дерев’яна колода з вирізаною серединою, що використовується як кормушка для худоби, зокрема для закладання сіна чи зеленої маси.

  2. (Сільське господарство) –

    Застаріла назва для великого скирта сіна, соломи або снопів, зібраних на полі після жнив; копиця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копилице, р. копилиця, д. копилицю, з. копилице, о. копилицем, м. копилиці, к. копилице

Більше записів