1. Велика дерев’яна колода з вирізаною серединою, що використовується як кормушка для худоби, зокрема для закладання сіна чи зеленої маси.
2. Застаріла назва для великого скирта сіна, соломи або снопів, зібраних на полі після жнив; копиця.
копилиця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |