Древослів

Словник Української Мови

копичник

[kopɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  2. (Історія) –

    Заст. Той, хто копає, риє землю; землекоп.

  3. (Історія) –

    Заст. Той, хто займається пошуком скарбів, копає стародавні могили тощо з метою знаходження цінних речей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копичник, р. копичника, д. копичникові, з. копичник, о. копичником, м. копичникові, к. копичнику

Більше записів