Древослів

Словник Української Мови

копуляція

[kopuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Біологія) –

    Біологічний процес злиття двох статевих клітин (гамет) при статевому розмноженні, що веде до утворення зиготи; запліднення.

  2. (Біологія) –

    Фізіологічний акт з’єднання статевих органів самця та самки під час статевого акту у тварин та людини; злягання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копуляція, р. копуляції, д. копуляції, з. копуляцію, о. копуляцією, м. копуляції, к. копуляціє

Більше записів