копула

[kopulɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — зв’язка, допоміжне дієслово (найчастіше «бути» у відповідній формі), що сполучає підмет іменникової частини складеного присудка та виражає граматичні значення (час, спосіб, особу, число).

  2. (Філософія) –

    У логіці та філософії — логічна або метафізична зв’язка між суб’єктом і предикатом у судженні, що виражає належність ознаки предмету або відношення між предметами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копула, р. копули, д. копулі, з. копулу, о. копулою, м. копулі, к. копуло

Більше записів