1. У лінгвістиці — зв’язка, допоміжне дієслово (найчастіше «бути» у відповідній формі), що сполучає підмет іменникової частини складеного присудка та виражає граматичні значення (час, спосіб, особу, число).
2. У логіці та філософії — логічна або метафізична зв’язка між суб’єктом і предикатом у судженні, що виражає належність ознаки предмету або відношення між предметами.