коптильник

1. Пристрій або приміщення для копчення харчових продуктів (риби, м’яса, сала тощо).

2. Робітник, який займається копченням продуктів; коптильник-майстер.

3. Рідка суміш (часто на основі оцту), у якій вимочують продукти перед копченням для надання смаку, аромату та довшого зберігання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |