Значення
- (Техніка) –
Пристрій або приміщення для копчення харчових продуктів (риби, м’яса, сала тощо).
- (Виробництво) –
Робітник, який займається копченням продуктів; коптильник-майстер.
- (Кулінарія) –
Рідка суміш (часто на основі оцту), у якій вимочують продукти перед копченням для надання смаку, аромату та довшого зберігання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коптильник, р. коптильника, д. коптильникові, з. коптильника, о. коптильником, м. коптильникові, к. коптильнику