копкий
[kopkɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про смак, запах) Гострий, пекучий, що пече або ріже, викликає відчуття печіння (переважно про часник, цибулю, гірчицю тощо).
- (Лінгвістика) –
(Переносно) Їдкий, уїдливий, колючий (про слова, мову, тон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. копкий, р. копкого, д. копкому, з. копкого, о. копким, м. копкім