копійка

Дрібна монета, сота частина гривні, офіційна розмінна грошова одиниця України.

Історична дрібна мідна (пізніше — білонна) монета, що була в обігу в Російській імперії та СРСР і становила одну соту частину карбованця (рубля).

Переносно — дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерності, дешевизни.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ц е н т — копійка. Цертифікат — посвідчення.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |