копійка

[kopijkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    Дрібна монета, сота частина гривні, офіційна розмінна грошова одиниця України.

  2. (Історія) –

    Історична дрібна мідна (пізніше — білонна) монета, що була в обігу в Російській імперії та СРСР і становила одну соту частину карбованця (рубля).

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно — дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерності, дешевизни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копійка, р. копійки, д. копійці, з. копійку, о. копійкою, м. копійці, к. копійко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘копійка’ походить від давньоруського ‘копійка’, яке, у свою чергу, пов’язане зі словом ‘копій’ — так називали монету із зображенням вершника зі списом. Це зображення нагадувало спис, який у слов’янських мовах називався ‘копій’. Таким чином, назва монети походить від слова ‘копій’ (спис). Це слово є слов’янським за походженням і пов’язане з дієсловом ‘копати’ (в значенні ‘бити, карбувати’).
Споріднені слова:гроші, монета, карбованець

Приклади з художньої літератури

Більше записів