1. Який коптить, виділяє багато копоти (сажі) при горінні.
2. Який покритий копоттю, забруднений копоттю; закопчений.
3. Переносно: похмурий, темний, безрадісний (про час, життя тощо).
копіткий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Правий на вході жорсткий і копіткий, зрештою, мало -помалу гладкий, наприкінці солодкий, при виході – 122 найсолодший. Як будь -яка благородна справа на поч атку і в корені гірка, а у плодах своїх солодка, і хто сіяв зі сльозами – жне з радістю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |