1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській та Тернопільській областях.
2. (діал., заст.) Місце, де копають (наприклад, глину, пісок); кар’єр, копанка.
3. (діал., заст.) Яма, заглиблення в землі; іноді — могила.
копець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чи то кінь трапив ногою в копець і зламав її, може, вивихнув, чи був вражений кулею: навздогін Юрієві стріляли, він не оглядався. Гетьман смикнув коня за повіддя, але той не ворухнувся.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |