Словник Української Мови
Буква
1. Рити, розпушувати землю, переважно неглибоко або на обмеженій ділянці, часто з метою пошуку чогось або для обробки.
2. Докладно й ретельно розбирати, досліджувати щось, заглиблюватися в деталі (переносне значення).
3. Повільно, без поспіху робити щось, мішкати, тягти час.
4. (Розм.) Шукати щось у кишенях, у валізах, серед речей, перебираючи їх.
Приклад 1:
Під стінами стояли дві продавлені канапи, праворуч було облаштовано кухню, з плитою, древнім холодильником та різним начинням на стінах, а ліворуч, у кутку, стояв письмовий стіл, завалений підозрілим сміттям, копатися в якому мені не хотілося. І над усім цим стояв дивний запах.
— Тютюнник Григорій, “Вир”