1. (У мовознавстві) Який виражає рівноправність, однаковість синтаксичних функцій об’єднаних елементів; сполучний. Координативний союз.
2. (У логіці) Такий, що вказує на логічну рівнозначність, однорідність зв’язаних понять. Координативний зв’язок.
3. (Загальне значення) Призначений для узгодження, координації дій різних суб’єктів або процесів; координаційний. Координативний орган, координативний комітет.