координаторний

[koordɪnɑtornɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці) Пов’язаний з координацією (сполученням однорідних членів речення або частин складного речення); що виражає відношення координації.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, кібернетиці) Призначений для координації, узгодження дій різних частин системи; регулюючий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. координаторний, р. координаторного, д. координаторному, з. координаторного, о. координаторним, м. координаторнім

Більше записів