Значення
- (Історія) –
Придворний чин у Київській Русі, Великому князівстві Литовському та козацькій державі, а згодом — посада в Російській імперії, начальник, який очолював конюшенне відомство (конюшню монарха, стайні, табуни) та відповідав за утримання вершникових коней.
- (Історія) –
У сучасному вжитку — застаріла назва особи, яка доглядає за кіньми, кінюх; рідко вживається як синонім до слова «конюх».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конюший, р. конюшого, д. конюшому, з. конюшого, о. конюшим, м. конюшім, к. конюший