конюший

[konjuʃɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Придворний чин у Київській Русі, Великому князівстві Литовському та козацькій державі, а згодом — посада в Російській імперії, начальник, який очолював конюшенне відомство (конюшню монарха, стайні, табуни) та відповідав за утримання вершникових коней.

  2. (Історія) –

    У сучасному вжитку — застаріла назва особи, яка доглядає за кіньми, кінюх; рідко вживається як синонім до слова «конюх».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конюший, р. конюшого, д. конюшому, з. конюшого, о. конюшим, м. конюшім, к. конюший

Більше записів