кон’юнктивність

1. У логіці та математиці — властивість логічної операції “кон’юнкція” (зв’язка “і”), що виражається у виконанні закону ідемпотентності, комутативності, асоціативності та дистрибутивності щодо диз’юнкції.

2. У лінгвістиці — граматична або семантична властивість, що виражає об’єднання, сполучення понять, ознак або подій, часто пов’язана зі сполучниковим зв’язком між частинами вислову.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |