кон’юнкт

1. (в астрономії) Відносне розташування небесних тіл, при якому вони знаходяться на одній прямій з Землею або мають однакову довготу; з’єднання.

2. (в логіці) Логічна операція, що поєднує два висловлювання за допомогою сполучника «і»; логічне множення.

3. (застаріле) Випадкове, тимчасове збіг обставин; стечення обставин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |