кон'югата

[kon'juɦɑtɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (біол.) Статевий процес у деяких одноклітинних організмів (наприклад, інфузорій, бактерій, водоростей), що полягає у тимчасовому злитті двох особин для обміну спадковим матеріалом.

  2. (хім.) Сполука, що утворюється в результаті реакції з’єднання двох молекул, часто з перенесенням електронів або протонів; сполука, пов’язана з іншою за допомогою сполученої (кон’югованої) системи зв’язків.

  3. (мат.) Комплексно спряжене число; число, отримане з даного комплексного числа зміною знаку уявної частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кон'югата, р. кон'югати, д. кон'югаті, з. кон'югату, о. кон'югатою, м. кон'югаті, к. кон'югато

Більше записів