1. Рід занять, пов’язаний з розведенням, утриманням, доглядом та торгівлею кіньми; кіннозаводство.
2. Розмовна назва професії або діяльності коняра (особи, що обробляє коней, доглядає за ними або торгує ними).
конярство
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
до н. е. конярство досягло в країні таких масштабів, що єгиптяни вже постачали своїми кіньми передньо- азіатський ринок. Допоміжну роль у їхньому господарстві відігравали із давніх-давен мисливство та рибальство.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |