1. Власна назва: прізвище українського походження.
2. Заст. та діал. Той, хто розводить коней або торгує ними; кінник, коняшник, конюх.
коняр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва: прізвище українського походження.
2. Заст. та діал. Той, хто розводить коней або торгує ними; кінник, коняшник, конюх.
Відсутні