конвоювати

[konʋojuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. Супроводжувати когось або щось для охорони, забезпечення безпеки під час переміщення або контролю.

  2. У військовій справі — охороняти та супроводжувати транспорт, в’язнів, вантажі тощо спеціально призначеним підрозділом (конвоєм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я конвоюю, ти конвоюєш, він конвоює, ми конвоюємо, ви конвоюєте, вони конвоюють

Більше записів