Значення
-
(іст.) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який відповідав за зберігання та транспортування (конвоювання) державної казни, коштовностей або важливих документів під час поїздок монарха чи великих сановників.
-
(іст., перен.) Особа, яка супроводжує когось або щось з метою охорони; вартовий, конвоїр.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конвісар, р. конвісара, д. конвісарові, з. конвісара, о. конвісаром, м. конвісарі, к. конвісаре