конвісар

1. (іст.) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який відповідав за зберігання та транспортування (конвоювання) державної казни, коштовностей або важливих документів під час поїздок монарха чи великих сановників.

2. (іст., перен.) Особа, яка супроводжує когось або щось з метою охорони; вартовий, конвоїр.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |