конвертик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “конверт”: невеликий конверт, зазвичай для листівки, грошового переказу чи інших дрібних відправлень.

2. Невелика паперова чи інша упаковка, складена у формі конверта, для зберігання дрібних предметів (наприклад, насіння, бісеру, ювелірних виробів).

3. Кулінарний виріб з тіста (листкового, пісочного тощо), складений у формі трикутника чи прямокутника, з начинкою всередині.

4. Складений аркуш паперу (звичайно трикутного чи прямокутного формату), у якому тимчасово зберігають сипкі речовини (наприклад, ліки-порошки, спеції).

Приклади вживання

Приклад 1:
Потім поволі, спокійненько він назад видобув з кишені конвертик і поклав його на столі. — Як не варто, то й не варто, — зовсім апатично одказав він; далі підвівсь і пішов з їдальні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |