Словник Української Мови
Буква
1. Міжнародна угода, договір між державами з певного питання, що має обов’язкову юридичну силу; згода, закріплена в офіційному документі.
2. Установлений порядок, звичай, традиція в якійсь галузі суспільного життя або діяльності; угода, що базується на загальній згоді.
3. З’їзд, збори представників політичних партій, громадських організацій або професійних спільнот, скликані для вирішення важливих питань.
Приклад 1:
Міжнародна організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у відповідності до стандарту 20 Додатку F.3 до Конвенції Кіото (Міжнародна конвенція зі спрощення та узгодження митних процедур) до предметів особистого споживання відносить:2 а) особисті ювелірні прикраси; б) фото та 1 Тут і далі див. постлання до розділу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Це відбулося в 1952 р., коли набрала чинності Конвенція про створення Ради митного співробітництва. Перша сесія Ради відбулася в Брюсселі 26 січня 1953 р., на якій були присутні представники 17 європейських країн -засновників.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”