1. Геометрична характеристика об’єкта (наприклад, поверхні, отвору, деталі), що виражає ступінь його наближення до форми конуса або має форму усіченого конуса; відношення різниці діаметрів основ усіченого конуса до його висоти.
2. У техніці — технологічна або конструктивна особливість деталі, яка полягає у плавній зміні її діаметра по довжині, що забезпечує, наприклад, щільне з’єднання (конічне з’єднання).