конус

[konus] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    Геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо одного з його катетів, а також будь-яке тіло, що має круглу основу, вершину та плавно звужується від основи до вершини.

  2. (Геологія) –

    Предмет, споруда або природне утворення, що формою нагадує таке геометричне тіло (наприклад, вулканічний конус, конус розсипу).

  3. (Ботаніка) –

    Біол. Головчасте утворення у квітці хвойних рослин, що несе насіння (шишка) або пилок (пилковий конус).

  4. (Біологія) –

    Анат. Світлочутливі клітини сітківки ока, що забезпечують денне (колірне) зорове сприйняття; протилежність паличкам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конус, р. конуса, д. конусові, з. конус, о. конусом, м. конусі, к. конусе

Більше записів