конус

1. Геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо одного з його катетів, а також будь-яке тіло, що має круглу основу, вершину та плавно звужується від основи до вершини.

2. Предмет, споруда або природне утворення, що формою нагадує таке геометричне тіло (наприклад, вулканічний конус, конус розсипу).

3. Біол. Головчасте утворення у квітці хвойних рослин, що несе насіння (шишка) або пилок (пилковий конус).

4. Анат. Світлочутливі клітини сітківки ока, що забезпечують денне (колірне) зорове сприйняття; протилежність паличкам.

Приклади:

Приклад 1:
Світські дами носили на голові конус із насиченого ароматичною олією жиру. Жир танув, стікав по обличчю, захищаючи шкіру від сонячних опіків.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Магнітний момент електрона mlp описує конус навколо B  . В цьому в и- падку кутова швидкість Lω такої процесії теж виражається формулою Bm e L − =ω .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”