континуїтет

[kontɪnujitɛt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Безперервність, неперервність існування або розвитку чогось протягом тривалого часу; збереження традицій, зв’язків, стану.

  2. (Філософія) –

    У філософії та природничих науках — безперервність, суцільність, неперервна послідовність явищ або величин, що плавно переходять одне в одне.

  3. (Юриспруденція) –

    У праві — безперервність правового стану, дії законів або державних інституцій, особливо в умовах змін політичного устрою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. континуїтет, р. континуїтету, д. континуїтетові, з. континуїтет, о. континуїтетом, м. континуїтеті, к. континуїтете

Більше записів