континуальний

1. (філос., мат.) Неперервний, безперервний, що має властивість континууму; такий, що не складається з окремих ізольованих частин, а являє собою єдине ціле без розривів і стрибків.

2. (лінгв.) Термін, що стосується дії або стану, який розглядається в її тривалості, протяжності у часі без акценту на межі чи результат (наприклад, континуальний аспект дієслова).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |