континуальний
[kontɪnuɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Філософія) –
(філос., мат.) Неперервний, безперервний, що має властивість континууму; такий, що не складається з окремих ізольованих частин, а являє собою єдине ціле без розривів і стрибків.
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Термін, що стосується дії або стану, який розглядається в її тривалості, протяжності у часі без акценту на межі чи результат (наприклад, континуальний аспект дієслова).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. континуальний, р. континуального, д. континуальному, з. континуального, о. континуальним, м. континуальнім