Значення
- (Юриспруденція) –
(спец.) Бути обмеженим певною кількістю, нормою або списком; входити до складу встановленого контингенту.
- (Економіка) –
(екон.) Підлягати контингентуванню, тобто встановленню державних обмежень (контингентів) на експорт, імпорт або виробництво певних товарів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контингентуюся, ти контингентуєшся, він контингентується, ми контингентуємося, ви контингентуєтеся, вони контингентуються