1. (філософія) Поняття в феноменології Едмунда Гуссерля, що означає випадковість, фактичність, наявність чогось у досвіді, що не є необхідним за своєю суттю; факт існування об’єкта як такого, на відміну від його сутності (есенції).
2. (філософія) У ширшому сенсі — характеристика явища, факту чи об’єкта як випадкового, невиведеного з необхідних законів, що існує фактично, а не в силу логічної чи сутнісної необхідності.