Значення
- (Історія) –
Табір для ув’язнення та примусової ізоляції політичних противників, військовополонених, осіб, позбавлених волі за расовою, національною, релігійною чи іншою дискримінаційною ознакою, що характеризується суворим режимом утримання, каторжною працею та масовим знищенням ув’язнених.
- (Історія) –
У переносному значенні — будь-яке місце, організація або умови життя, де панують нелюдські, пригнічуючі порядки, схожі на режим табору смерті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. концтабір, р. концтабору, д. концтаборові, з. концтабір, о. концтабором, м. концтаборі, к. концтаборе