Древослів

Словник Української Мови

концертуючий

[kont͡sɛrtujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Який концертує, бере участь у концерті як виконавець.

  2. (Мистецтво) –

    Який гастролює з концертами, виступає на концертах у різних містах або країнах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. концертуючий, р. концертуючого, д. концертуючому, з. концертуючого, о. концертуючим, м. концертуючім

Більше записів