концертний

1. Який стосується концерту, призначений для концерту або виконується на концерті.

2. Який має художню цінність, вишуканість і витонченість, властиві концертному виконанню.

3. У складі власних назв: такий, що є місцем проведення концертів або організацією, що їх проводить (наприклад, концертна зала, концертна організація).

Приклади вживання

Приклад 1:
Я перечитував її безсонними ночами; безконечно слухав концертний її варіант, записаний із нагоди «100-ліття БуБаБу» у феноменальному супроводі Юрія Саєнка; переписував, закрапуючи папір нетверезими сльозами, врешті-решт вивчивши напам’ять; часто рецитував на поетичних вечорах, видаючи за зразок власної творчості й утікаючи, розвінчаний, від юрби розлючених шанувальників Патріарха. Вимучений муками заздрості і комплексом літературної неповноцінності, я навіть написав до «Сучасності» Відкритого Листа Юрію Андруховичу З Приводу «Індії».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: прикметник () |