Значення
- (Математика) –
Властивість геометричних фігур (переважно кіл, сфер, кілець) мати спільний центр.
- (Фізика) –
Властивість чого-небудь розташовуватися або розвиватися навколо єдиного центрального ядра, точки або ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. концентричність, р. концентричності, д. концентричності, з. концентричність, о. концентричністю, м. концентричності, к. концентричносте