Значення
- (Хімія) –
Властивість або стан бути концентрованим; скупченість, зосередженість чогось у певному місці або навколо певного центру.
- (Хімія) –
Ступінь насиченості, густоти або сили чогось; вміст основної речовини у розчині, суміші тощо.
- (Психологія) –
Зосередженість уваги, думок, зусиль на одному об’єкті або діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. концентрованість, р. концентрованості, д. концентрованості, з. концентрованість, о. концентрованістю, м. концентрованості, к. концентрованосте