концентрованість

Властивість або стан бути концентрованим; скупченість, зосередженість чогось у певному місці або навколо певного центру.

Ступінь насиченості, густоти або сили чогось; вміст основної речовини у розчині, суміші тощо.

Зосередженість уваги, думок, зусиль на одному об’єкті або діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |