контритися

1. (розм.) Вперто не погоджуватися з чимось, супротивитися, опиратися, проявляти норов.

2. (розм.) Відчувати сильне збудження, хвилювання, тривогу; метушитися, хвилюватися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |