контрудар

[kontrudɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Військова справа) –

    Військовий термін: раптовий удар, завданий у відповідь на наступ противника з метою відбити атаку, відновити втрачені позиції та захопити ініціативу.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносне значення: різка, несподівана дія або заява, спрямована на те, щоб відповісти на виклик, критику чи атаку опонента та перехопити перевагу в суперечці чи конфлікті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрудар, р. контрудару, д. контрударові, з. контрудар, о. контрударом, м. контрударі, к. контрударе

Більше записів