контрструм

1. (техн.) Електричний струм, який наводиться в провіднику або котушці при зміні основного магнітного потоку і за напрямом протилежний струму, що його викликав.

2. (перен.) Суспільна течія, думка або діяльність, що протистоїть головному, панівному напряму, основній тенденції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |