контррахунок

1. У бухгалтерському обліку — рахунок, що відкривається для контролю та узгодження операцій за основним рахунком, часто має протилежне сальдо; допоміжний рахунок для аналітичного обліку.

2. У банківській справі — рахунок, що ведеться паралельно основному для оперативного контролю руху коштів та виявлення помилок.

3. У фінансах — окремий рахунок або запис, що фіксує зустрічну вимогу або зобов’язання сторін при взаєморозрахунках.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |