контррахунок

[kontrrɑxunok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    У бухгалтерському обліку — рахунок, що відкривається для контролю та узгодження операцій за основним рахунком, часто має протилежне сальдо; допоміжний рахунок для аналітичного обліку.

  2. (Фінанси) –

    У банківській справі — рахунок, що ведеться паралельно основному для оперативного контролю руху коштів та виявлення помилок.

  3. (Фінанси) –

    У фінансах — окремий рахунок або запис, що фіксує зустрічну вимогу або зобов’язання сторін при взаєморозрахунках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контррахунок, р. контррахунку, д. контррахункові, з. контррахунок, о. контррахунком, м. контррахункові, к. контррахунку

Більше записів