контрпривід

[kontrprɪʋid] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Додатковий пристрій або механізм, призначений для забезпечення обертання ведучої ланки машини в напрямі, протилежному основному робочому ходу.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., рідко) Дія, аргумент або засіб, спрямовані на протидію чи спростування попереднього приводу (причини, аргументу); контраргумент.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрприводи, р. контрприводу, д. контрприводові, з. контрпривід, о. контрприводом, м. контрприводі, к. контрприводе

Більше записів