контрпривід

1. (техн.) Додатковий пристрій або механізм, призначений для забезпечення обертання ведучої ланки машини в напрямі, протилежному основному робочому ходу.

2. (перен., рідко) Дія, аргумент або засіб, спрямовані на протидію чи спростування попереднього приводу (причини, аргументу); контраргумент.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |